Історія скейтбордингу
Розповідь про одну з найпопулярніших субкультур, яка більш ніж за п'ятдесят років стала частиною масової культури і надихнула багатьох відомих художників, фотографів та інших творчих людей.
Скейтбординг є однією з найбільш популярних «доскових культур» у світі. Катання на дошці з коліщатами по твердому покриттю існує вже понад півстоліття і за цей час пройшло шлях від сьогочасної забави серферів до багатотисячної індустрії з культовими брендами, особистостями і особливим поглядом на навколишню дійсність. Історія скейтбордингу знала різні моменти: були дні захоплення скейтом, і падіння його популярності до рівня, коли виживання скейтової культури було під питанням; змінювалися стилі катання, форми дощок, звичаї скейтбордистів. У 1990-і і 2000-і роки спостерігалось нове піднесення уваги до скейтбордингу, а останні кілька років деякі заходи скейтбордингу вийшли на новий рівень серед медіа та інтересу з боку глядачів. При цьому продовжує існувати і розвиватися андеграундна сторона скейтової культури. Ознайомлення з історією скейтбордингу допомагає краще зрозуміти цей феномен і стати ближче до скейтбордистів. Так як скейтборд – винахід американський, історія скейтбордингу – це, в першу чергу, історія скейта в США. Про неї і піде мова.
ЗАРОДЖЕННЯ
Все почалося десь у 1950-х в Америці. Популярна легенда свідчить, що прообраз сучасних скейтів придумали каліфорнійські серфери, які прикріпляли до дерев'яних ящиків примітивні колеса. На цих візках вони скочувалися до океану з дошками для серфінгу. Так виходило і швидше, і цікавіше. Хто саме зробив перший скейт зараз встановити неможливо. Ім'я цієї людини не збереглося, та й особливих доказів теж. Швидше за все, це було спонтанним винаходом невідомого автора. Ймовірно, кілька різних людей спорудили такий нехитрий пристрій приблизно в один і той же час незалежно один від одного. Колеса тоді брали від роликових ковзанів, або просто одягали на вісь металеві підшипники. У перші роки до прототипів скейтів того часу ставилися не дуже серйозно. Катання на них з гірок були або розминкою перед серфінгом, або розвагою в моменти відсутності хвиль на океані.
Все почалося десь у 1950-х в Америці. Популярна легенда свідчить, що прообраз сучасних скейтів придумали каліфорнійські серфери, які прикріпляли до дерев'яних ящиків примітивні колеса. На цих візках вони скочувалися до океану з дошками для серфінгу. Так виходило і швидше, і цікавіше. Хто саме зробив перший скейт зараз встановити неможливо. Ім'я цієї людини не збереглося, та й особливих доказів теж. Швидше за все, це було спонтанним винаходом невідомого автора. Ймовірно, кілька різних людей спорудили такий нехитрий пристрій приблизно в один і той же час незалежно один від одного. Колеса тоді брали від роликових ковзанів, або просто одягали на вісь металеві підшипники. У перші роки до прототипів скейтів того часу ставилися не дуже серйозно. Катання на них з гірок були або розминкою перед серфінгом, або розвагою в моменти відсутності хвиль на океані.
Перший скейт, 1950-і.
Ноуз (англ. Nose – 'ніс') – передня частина скейта, "ніс" дошки. Довгий час був прямим, але з 1980-х ноуз стали загинати.
Тейл (tail – 'хвіст') – задня частина скейта, "хвіст" дошки. Для зручності контролю за декою тейли почали загинати раніше ноуз, десь з 1970-х років.
Підвіски – дві залізні деталі скейтборду, що кріплять колеса до деки і забезпечують геометрію повороту дошки.
Слалом – стиль катання популярний в ранні роки скейтбордингу, що зводиться до швидкісного об'їзду фішок і перешкод.
Фрістайл (free style – 'вільний стиль') – стиль катання, який полягає у виконанні технічно складних трюків, обертань на місці, практично без руху. Часом нагадує танці або фігурне катання. Фрістайл був популярний в 1980-е, до середини 1990-х цей стиль катання практично зійшов нанівець.
Тейл (tail – 'хвіст') – задня частина скейта, "хвіст" дошки. Для зручності контролю за декою тейли почали загинати раніше ноуз, десь з 1970-х років.
Підвіски – дві залізні деталі скейтборду, що кріплять колеса до деки і забезпечують геометрію повороту дошки.
Слалом – стиль катання популярний в ранні роки скейтбордингу, що зводиться до швидкісного об'їзду фішок і перешкод.
Фрістайл (free style – 'вільний стиль') – стиль катання, який полягає у виконанні технічно складних трюків, обертань на місці, практично без руху. Часом нагадує танці або фігурне катання. Фрістайл був популярний в 1980-е, до середини 1990-х цей стиль катання практично зійшов нанівець.
1960-і
До середини 1960-х скейтбординг вже виділяється в окрему категорію молодіжної активності і перестає бути доповненням до чогось ще. Скейти в США стали виготовлятися на фабриках, з'явилися доскові бренди, почали проводитися змагання. Манера катання сильно відрізнялася від сучасної: скейтбординг чомусь навіть нагадував танці. Швидкісний слалом і фрістайл були найбільш популярними стилями катання – саме в цих дисциплінах тоді змагалися. Стрибків і ковзань тоді ще не існувало. Скейти були вузькі, самі деки були практично плоскими. Підвіски також були вузькими, колеса великими, зробленими або із заліза, або з керамічних сумішей (щось на зразок кераміки на основі глини), поліуретанових коліс ще не винайшли. В СССР подібні скейтборди випускали до початку 1990-х.
До середини 1960-х скейтбординг вже виділяється в окрему категорію молодіжної активності і перестає бути доповненням до чогось ще. Скейти в США стали виготовлятися на фабриках, з'явилися доскові бренди, почали проводитися змагання. Манера катання сильно відрізнялася від сучасної: скейтбординг чомусь навіть нагадував танці. Швидкісний слалом і фрістайл були найбільш популярними стилями катання – саме в цих дисциплінах тоді змагалися. Стрибків і ковзань тоді ще не існувало. Скейти були вузькі, самі деки були практично плоскими. Підвіски також були вузькими, колеса великими, зробленими або із заліза, або з керамічних сумішей (щось на зразок кераміки на основі глини), поліуретанових коліс ще не винайшли. В СССР подібні скейтборди випускали до початку 1990-х.
Слідом за загальним інтересом до скейтбордингу досить швидко настав спад. Це було пов'язано з тим, що скейти того часу були дуже обмежені у зручності катання, а також з існувавшою думкою, що це – всього лише чергова тимчасова примха. Випадкові люди і прості любителі знайшли інші розваги, багато компаній закрилися або почали виготовляти інші види продукції - кілька років скейтбординг жив лише завдяки невеликій кількості фанатів.
1970-і
У 1972-му році компанія Cadillac Wheels представила американському ринку поліуретанові колеса. Ця подія стала переворотом для скейтбордингу. Старий тип коліс був занадто небезпечним і малокерованим. З поліуретановими колесами відкрилися нові можливості, число скейтерів знову стало рости. Самі деки стали ширші і довші, з'явилися легкі загини на тейлі. Іншим цікавим явищем середини 1970-х стала поява в Каліфорнії перших скейт-команд – об'єднань скейтерів під одним брендом.
У 1972-му році компанія Cadillac Wheels представила американському ринку поліуретанові колеса. Ця подія стала переворотом для скейтбордингу. Старий тип коліс був занадто небезпечним і малокерованим. З поліуретановими колесами відкрилися нові можливості, число скейтерів знову стало рости. Самі деки стали ширші і довші, з'явилися легкі загини на тейлі. Іншим цікавим явищем середини 1970-х стала поява в Каліфорнії перших скейт-команд – об'єднань скейтерів під одним брендом.
Перші поліуретанові колеса
Команди грають велику роль в професійному скейтбордингу і нині. Передовикам в командному русі стали Zephyr. Ці хлопці зібрали великий колектив і каталися на власних дошках. Такого раніше ніхто не робив. З цього моменту катання стало не просто забавою, але і різновидом професійної діяльності. Серед інших за Zephyr вже тоді каталися Тоні Альва (Tony Alva) і Стейсі Перальта (Stacy Peralta), які є помітними фігурами серед скейт-ветеранів і сьогодні.
Скейт із загином на тейлі
Стейсі Перальта. Фото: Vicolo cannery
Саме в ті роки серед скейтерів сформувалися чіткі бунтарські, анархістські настрої в стилі "skate and destroy" (англ. "Катайся та знищуй") по ставленню до офіційної влади, поліції, багатьох державних інститутутів. Багато в чому скейтбординг перейняв це з панк-року – музичної культури, яка була в той час дуже близька до скейтбордингу. Дух необмеженої свободи популярний серед багатьох скейтерів і зараз.
Пул (pool – "басейн") – придатний для катання, осушений басейн.
Боул (bowl – "чаша") – чаша для катання, часто використовується для позначення імітацій пулів в скейтпарках.
Скейтпарк (skate park) – спеціально обладнаний майданчик для катання на скейті.
Боул (bowl – "чаша") – чаша для катання, часто використовується для позначення імітацій пулів в скейтпарках.
Скейтпарк (skate park) – спеціально обладнаний майданчик для катання на скейті.
У 1978-му році ще один учасник Zephyr Алан Гельфанд (Alan Gelfand) придумав трюк під назвою «оллі» (ollie). Ця подія фактично поділила історію скейтбордингу на «до» і «після». Оллі – це стрибок разом з дошкою за рахунок удару задньої частини дошки об землю і вирівнювання скейта передньою ногою. Спочатку трюк виконували у радіусі порожнього басейну, але через кілька років його почали використовувати у вуличному катанні. Уміння підлітати відкрило всім скейтерам нові горизонти: досить швидко хлопці зрозуміли, що таким же чином можна робити обертання на 180 і більше градусів
1980-і
Форма скейта продовжувала змінюватися. Скейтборди стали більш широкими, загин на хвості виразнішим. У 1980-х починає з'являтися скейт медіа. Розвивається журнальна справа (скейт-журнали видавалися і раніше, але в 1980-х їх кількість збільшується і поліпшується якість фотографій), а найголовніше – починають знімати скейт-відео. Портативні відеокамери в Америці стали значно доступнішими і скейтовим компаніям було цілком по кишені використовувати їх для документування катання своїх команд.
Форма скейта продовжувала змінюватися. Скейтборди стали більш широкими, загин на хвості виразнішим. У 1980-х починає з'являтися скейт медіа. Розвивається журнальна справа (скейт-журнали видавалися і раніше, але в 1980-х їх кількість збільшується і поліпшується якість фотографій), а найголовніше – починають знімати скейт-відео. Портативні відеокамери в Америці стали значно доступнішими і скейтовим компаніям було цілком по кишені використовувати їх для документування катання своїх команд.
Перший скейт Тоні Хоука — експонат музею Національної історіі США.
Взагалі, скейт-відео – це дуже велика частина життя скейтерів. Зйомка трюків для відео – це друге улюблене заняття скейтерів після самого катання. Спонсоровані райдери знімають матеріал для майбутніх відео своїх спонсорів. Любителі знімають відео, щоб змонтувати ролик, який би привернув увагу потенційних спонсорів. Зйомка відео в нових місцях катання - один з основних каталізаторів скейт-турів по всьому світу. Весь цей відео-рух почався саме в 1980-і.
Одне з перших відео про скейтборди називалося "The Bones Brigade Video Show": випустила його в 1984-му році компанія Bones Brigade. Тоді за неї каталися такі культові нині райдери, як Тоні Хоук (Tony Hawk), Стів Кабаллеро (Steve Caballero), Ленс Маунтін (Lance Mountain), Стейсі Перальта (Stacy Peralta), Родні Маллен (Rodney Mullen). У 1987-му вони випустили ще одне знамените відео "In Search for Animal Chin". Можливість спостерігати на екранах домашніх телевізорів за катанням кращих райдерів того часу стала найпотужнішим стимулом кататися краще для простих скейтерів Америки та й усього Західного світу. Мало хто міг собі дозволити їздити по змаганнях і дивитися катання скейт-героїв того часу наживо.
А тим часом почався ще більший революційний процес. До кінця 1980-х скейтери катались у порожніх басейнах, у сухих зрошувальних каналах, у скейтпарках та у великих рампах. Вулиця розглядалася лише як дорога до одного з перерахованих вище місць. На кордоні 1980-х і 1990-х передові скейтери того часу стали замислюватися про те, що, насправді, вулиці міст –це практично нескінченний скейтовий майданчик, який цікавіший і різноманітніший будь-якого скейтпарку. Однак остаточний перелом у свідомості скейтерів відбудеться трохи пізніше
1990-і
Ймовірно, вирішальним моментом став реліз відео "Video Days" від компанії Blind. Після перегляду цього фільму бажаючих кататися в рампах залишилося дуже мало – практично всі перейшли на стріт (вуличний скейтбординг). Почалася епоха сучасного скейтбордингу, що продовжується і нині. Скейти стали мати сучасну форму з майже симетричними загинами на носі і хвості. Завдяки Родні Маллену (він переніс oллі на вулицю) скейтери навчилися перестрибувати перешкоди і заплигувати на них, а також робити всі основні фліпи (flip). Марк Гонзалеc (Mark Gonzales) першим зробив трюк на справжніх вуличних поручнях. Райдери почали стрибати зі сходинок та парапетів. Вулиці американських міст вмить опинилися заповнені скейтбордистами.
Ймовірно, вирішальним моментом став реліз відео "Video Days" від компанії Blind. Після перегляду цього фільму бажаючих кататися в рампах залишилося дуже мало – практично всі перейшли на стріт (вуличний скейтбординг). Почалася епоха сучасного скейтбордингу, що продовжується і нині. Скейти стали мати сучасну форму з майже симетричними загинами на носі і хвості. Завдяки Родні Маллену (він переніс oллі на вулицю) скейтери навчилися перестрибувати перешкоди і заплигувати на них, а також робити всі основні фліпи (flip). Марк Гонзалеc (Mark Gonzales) першим зробив трюк на справжніх вуличних поручнях. Райдери почали стрибати зі сходинок та парапетів. Вулиці американських міст вмить опинилися заповнені скейтбордистами.
Фліп (flip – "легкий удар", "клацання") – крутіння скейта ногами в різних напрямках, при цьому тіло залишається в вертикальному положенні.
Катання Родні Маллена в 1990-і.
Катання Натаса Каупаса в 1990-і.
Кікфліп (kickflip) – найпопулярніший фліп.
Стріт (street – "вулиця") – катання на вулицях міст з використанням єлементів міської архітектури у якості перешкод.
Спот (spot – "місце") – місце катання скейтерів. Зазвичай скейтери вживають це слово у співвідношенні з вуличними місцями для катання.
Стріт (street – "вулиця") – катання на вулицях міст з використанням єлементів міської архітектури у якості перешкод.
Спот (spot – "місце") – місце катання скейтерів. Зазвичай скейтери вживають це слово у співвідношенні з вуличними місцями для катання.
Катання в скейтпарках стало здаватися чимось нудним і похмурим. Значно знизилася роль змагань. Участь в змаганнях та призові місця більше не були пріоритетом при отриманні спонсорства. На перше місце вийшли трюки у відео, партії у скейт фільмах. Компанії Plan B вдалося зібрати під своїм крилом більшість з кращих скейтерів того часу. Їх перші два відео Questionable і Virtual Reality задали планку катання на роки вперед. Американці потихеньку почали їздити в закордонні тури у пошуках нових спотів. У 1990-х скейтові тури спрямовувалися переважно у сусідню Канаду, а також Європу і, в меншій мірі, Південну Америку.
Скейтбординг набирає неймовірну популярність в масовій культурі (музичні кліпи, фільми, реклама). Серед молоді стає модно одягатися як скейтбордисти. З'являється маса спеціалізованих взуттєвих скейт-брендів. У кінці 1990-х світ побачив перших скейтерів, які заробили катанням на власний будинок, дорогі машини, хороше життя. Скейтова індустрія вирує і розвивається. Журнали досягають рекордної товщини, нові відео виходять щомісяця, а деколи і частіше. Найпопулярніший формат поширення – касети VHS. Швидкими темпами росте і рівень трюків. Збільшується середній вік скейтерів, поступово формується поняття «скейтові ветерани». Кінець 1990-х – початок 2000-х стали золотою ерою скейтбордингу.
2000-ті
2000-і стартували так само позитивно, як завершилися 1990-ті. США залишається центром скейтової індустрії, а Барселона стає головним напрямком скейтбордівських відряджень. Натхненна творчістю Антоніо Гауді незвичайна архітектура цього міста ідеально підходить для скейтбордингу. З середини 2000-х вони відкривають для себе оновлений і відбудований рекордними темпами Китай де терпимість місцевої влади і людей по відношенню до катання приголомшує уяву втомлених від поліції скейтерів.
2000-і стартували так само позитивно, як завершилися 1990-ті. США залишається центром скейтової індустрії, а Барселона стає головним напрямком скейтбордівських відряджень. Натхненна творчістю Антоніо Гауді незвичайна архітектура цього міста ідеально підходить для скейтбордингу. З середини 2000-х вони відкривають для себе оновлений і відбудований рекордними темпами Китай де терпимість місцевої влади і людей по відношенню до катання приголомшує уяву втомлених від поліції скейтерів.
У скейтбординг приходять великі спортивні корпорації: Nike, Adidas, Converse. Багато скейтерів виступають проти, але протистояти натиску гігантів дуже складно. Ці бренди швидко створюють свої скейтові команди та приносять свої високі технології в скейтову продукцію. Особливу популярність досягнув підрозділ Nike SB (SB - походить від skateboarding).
З допомогою Денні Вея (Danny Way) відбувається реінкарнація рампового катання тільки тепер це – мегарампа. По суті це – гігантський трамплін (big air). Перші зйомки з мегарампи мають дуже сильне враження. Крім самого Денні Вея, виконувати трюки на мегарампі наважуються ще 10-15 осіб. За великої медіа-підтримки Денні Вей перестрибує Велику китайську стіну.
Запис стрибка Денні Вея через Велику китайську стіну.
До кінця 2000-х скейтбординг «роздвоюється». З одного боку, починається чергова криза, падають продажі, скорочується кількість скейтерів, «худнуть» журнали, закриваються кілька великих брендів (наприклад, кеди Adio, кеди Es, журнал Slap). З іншого боку, з'являються розкішні змагання, наприклад: Maloof Cup, X-Games, Dew Tour, Street League з небаченими до цього в світі скейтбордингу призовими фондами. 20-25 кращих райдерів за сезон заробляють сотні тисяч доларів.
Багато що змінює інтернет. Створювати DVD вже немає сенсу. Відео «зливають» в інтернет через два-три дні після світової прем'єри. Глядач більше не хоче чекати відео по кілька років, йому хочеться бачити нові трюки і нові імена тут і зараз. Все потихеньку зводитися до роликів на Youtube які тривають кілька хвилин. Однак при цьому зростає якість операторської майстерності. Відеотехнології високої якості стали доступні масовому споживачеві, і сьогодні це вже стандарт. Кіно "Pretty Sweet" , що вийшло в листопаді 2012-го року від скейт-дощок Girl і Chocolate, знімалося п'ять років і стало останнім великим відео. Знімати скейтові відео так довго більше не готовий практично ніхто.
Багато що змінює інтернет. Створювати DVD вже немає сенсу. Відео «зливають» в інтернет через два-три дні після світової прем'єри. Глядач більше не хоче чекати відео по кілька років, йому хочеться бачити нові трюки і нові імена тут і зараз. Все потихеньку зводитися до роликів на Youtube які тривають кілька хвилин. Однак при цьому зростає якість операторської майстерності. Відеотехнології високої якості стали доступні масовому споживачеві, і сьогодні це вже стандарт. Кіно "Pretty Sweet" , що вийшло в листопаді 2012-го року від скейт-дощок Girl і Chocolate, знімалося п'ять років і стало останнім великим відео. Знімати скейтові відео так довго більше не готовий практично ніхто.
Один із найкращий файлів 2014 року: Остін Джиллетт (Austin Gillette) для журналу Thrasher.
У сьогоденні скейтбординг не зник. Будуються нові споти та змінюються стилі катання. Продовжують існувати фестивалі такі як: Excelent Mystic Sk8 Cup або Extreme. Як скейтбординг буде рухатися далі, покаже час. Безсумнівно, буде рости рівень катання, будуть змінюватися покоління скейтерів, ймовірно, скейтбординг вийде на нові ринки Азії, Східної Європи, може бути, навіть Африки. Можна з упевненістю сказати тільки одне: скейтбординг вже існує досить довго, щоб взяти і просто зникнути.
